Очікує на перевірку

Олімпійський вогонь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зимові Олімпійські ігри. Солт-Лейк-Сіті, 2002

Олімпі́йський вого́нь — один із символів Олімпійських ігор. Його запалюють у місті проведення ігор під час відкриття — і він горить до їх завершення.

Історія

[ред. | ред. код]

Традиція запалювати Олімпійський вогонь існувала в Стародавній Греції під час проведення античних Олімпійських ігор. Олімпійський вогонь служив згадкою про подвиг Прометея, що за легендою викрав вогонь у Зевса та подарував його людям.

Відбувалась церемонія запалювання олімпійського вогню біля храму Гери в Олімпії. Поновив його П'єр де Кубертен у 1912 р. Смолоскип запалюють в Олімпії спрямованим пучком сонячного проміння, утвореного увігнутим дзеркалом. Олімпійський вогонь символізує чистоту, прагнення досконалості і боротьбу за перемогу, а також мир і дружбу[1]

1928 року традицію відроджено. Вона зберігається досі. Під час Олімпійських ігор 1936 року, що відбулися в Берліні, вперше проведено естафету Олімпійського вогню. Понад 3 000 бігунів брали участь у пронесенні смолоскипа з Олімпії до Берліна.

На Зимових Олімпійських іграх вогонь запалювався і 1936 року, і 1948 року, але естафету вперше провели тільки 1952 року — перед Олімпійськими іграми в Осло. Однак вона стартувала не з Олімпії, а з Моргедалі (Норвегія).

Напередодні Пекінської Олімпіади 24 березня 2008 року в Олімпії під час урочистої театралізованої церемонії вогонь запалила Марія Нафпліоту в ролі головної жриці. 31 березня олімпійський вогонь доставлено в Пекін, де почався і закінчився маршрут естафети, що тривав 130 днів.

ЦІКАВО ЗНАТИ[2][1][2]

- Під час передавання вогню в олімпійській естафеті  використовують смолоскип

- Доправляють олімпійський вогонь з Олімпії до великої чаші олімпійського стадіону -  смолоскиповою естафетою.

-  У 1934 р. на сесії МОК, Афіни (Греція). вирішили проводити смолоскипові естафети від стародавньої Олімпії до олімпійського стадіону.

- Ідея проведення смолоскипної естафети олімпійського вогню  належить професорові Карлу Діємму.

- На Олімпійських іграх 1936 р., Берлін (Німеччина) започаткували традицію смолоскипової естафети олімпійського вогню?

- Символічне випускання голубів супроводжує запалювання олімпійського вогню в головній чаші Олімпійського стадіону.  Уперше випустили в небо голубів як символ миру на ІХ Олімпійських іграх 1928 р.

- У Мексику олімпійський вогонь був доставлений  за маршрутом каравел Христофора Колумба?

-  Вперше олімпійський вогонь потрапив з Європи в Азію у 1964 р

- Щоб дістатися столиці Ігор Олімпіади 1948 р. у Лондоні (Велика Британія) олімпійський вогонь здійснив першу морську подорож. , Вогонь перетнув затоку Ла-Манш на кораблі ВМС Великої Британії.

- У 1952 р. перед  Літньою Олімпіадою в Гельсинкі смолоскип, запалений на землі Еллади, вперше піднявся  у повітря. У Фінляндію його доставили літаком. І 19 липня спортсмен, якого спеціально не оголошував диктор  з'явився з смолоскипом на стадіоні. Але по характерній манері бігу усі впізнали великого П. Нурмі (56 років), володаря дев'яти золотих олімпійських медалей.  Перед запаленням вогню  П. Нурмі передає смолоскип ще одній живій легенді фінського спорту Ханнесу Колехмайнену, володарю чотирьох золотих та одної срібної олімпійських нагород, який і запалює во­гонь у чаші. https://issuu.com/olympicua/docs/voloshin.С.127

- Наступну повітряну подорож олімпійський вогонь здійснив через чотири роки — у шахтарській лампі його привезли до Австралії.[3]

- Напередодні Зимових ігор 1952 року в Осло естафета почалась біля каміна в будинку-музею Сондре Норгейма. Так норвежці вшанували основоположника лижного спорту у своїй країні. Уся естафета була лижною.

-  За час своєї історії олімпійський вогонь здійснив космічну подорож. У 1976 р., Монреаль (Канада).. Спеціальний прилад перетворив іонізовані частинки полум'я в імпульс, який передали через Атлантику за допомогою космічного супутника. У Канаді сигнал перетворили назад у полум'я.  

- На зимову Олімпіаду в Альбервілле у 1992 році олімпійський вогонь летів надзвуковим «Конкордом». Через два роки організатори Ігор у Ліллехаммері вперше використали в естафеті не тільки оленячу упряжку та парашут, а й інвалідний візок.

- Перед Олімпіадою 1996 року в Атланті олімпійський смолоскип вперше побував у космосі. Щоправда, з міркувань безпеки, вогонь на орбіті не запалювали.

- У 2000 р., Сідней (Австралія) поблизу Великого бар'єрного рифу вогонь здійснив першу підводну подорож. Австралійський біолог Венді Крейг-Дункан несла спеціально розроблений олімпійський смолоскип, який горів під водою, на морському дні Ажинкурського рифу, біля узбережжя австралійського штату Квінсленд.

- Головною і найяскравішою подією всього маршруту естафети вогню Ігор XXIX Олімпіади, яка відбулася в Пекіні, стало досягнення найвищої вершини світу — гори Еверест, висотою 8 848 м над рівнем моря. Олімпійський вогонь альпіністи доставили на вершину в спеціальних капсулах, розроблених для збереження полум'я в умовах низьких температур і розрідженого повітря.

- У 2006 році перед Зимовою Олімпіадою в Турині олімпійський вогонь прокатався  на венеційській гондолі та боліді «Феррарі». Вогонь пекінської Олімпіади досяг найвищої вершини світу — гори Еверест.[4]

У 2004 році відбулася перша Всесвітня смолоскипна естафета, яка тривала 78 днів. Олімпійський вогонь подолав дистанцію у більш, ніж 78 тисяч кілометрів, побувавши у руках 11400 учасників дійства. Естафета вперше пройшла Африкою і Південною Америкою, відвідала усі міста-господарі попередніх ігор і закінчила свій шлях в Афінах — столиці Літніх Ігор 2004.

У 2006 році перед Зимовою Олімпіадою в Турині олімпійський вогонь прокатався на венеційській гондолі та боліді «Феррарі». Вогонь пекінської Олімпіади досяг найвищої вершини світу — гори Еверест.

Персоналії, що отримали право запалити олімпійський вогонь

[ред. | ред. код]

Літні Олімпійські ігри

[ред. | ред. код]
рік місто/країна смолоскипоносець спеціалізація
1936 Берлін Німеччина Фріц Шильген Легка атлетика
1948 Лондон Велика Британія Британія Джон Марк Легка атлетика
1952 Гельсінкі Фінляндія Фінляндія Пааво Нурмі Легка атлетика
1956 Мельбурн Австралія Австралія Рон Кларк, в Стокгольмі — Ханс Вікне Легка атлетика
1960 Рим Італія Італія Джанкарло Періс Легка атлетика
1964 Токіо Японія Японія Сакаї Йосінорі Студент, який народився 6 серпня 1945 року,
в день атомного бомбардування Хіросіми
1968 Мехіко Мексика Мексика Норма Енрікета Басіліо де Сотело Легка атлетика
1972 Мюнхен Німеччина Німеччина Гюнтер Зан Легка атлетика
1976 Монреаль Канада Канада Стефан Префонтен та Сандра Гендерсон Спортсмени у віці 18 та 16 років,
уособлення олимпійської зміни
1980 Москва СРСР Радянський Союз Сергій Бєлов Баскетбол
1984 Лос-Анджелес США Сполучені Штати Рафер Джонсон Десятиборство
1988 Сеул Південна Корея Корея Чон Сун-Ман, Кім Вон-Тхак, Сон Мі-Чун Легка атлетика
1992 Барселона Іспанія Іспанія Антоніо Реболло Стрільба з лука
1996 Атланта США Сполучені Штати Мохаммед Алі Бокс
2000 Сідней Австралія Австралія Кеті Фрімен Легка атлетика
2004 Афіни Греція Греція Ніколаос Какламанакіс Віндсерфінг
2008 Пекін КНР Китай Лі Нін Спортивна гімнастика
2012 Лондон Велика Британія Британія Келлум Ейрлі, Джордан Дакітт, Дезіре Генрі, Кеті Кірк,
Кемерон МакРічі, Ейдан Рейнольдс, Адель Трейсі[3]
Сім підлітків у віці від 16 до 19 років,
висунутих відомими британськими спортсменами
2016 Ріо-де-Жанейро Бразилія Бразилія Вандерлей ді Ліма Легка атлетика
2020 Токіо Японія Японія Наомі Осака Теніс
2024 Париж Франція Франція
2028

Зимові Олімпійські ігри

[ред. | ред. код]
рік місто/країна смолоскипоносець спеціалізація
1952 Осло Норвегія Норвегія Ейгіл Нансен Онук Фрітьофа Нансена
1956 Кортіна-д'Ампеццо Італія Італія Гвідо Каролі Ковзанярський спорт
1960 Скво-Веллі Сполучені Штати Кеннет Хенрі Ковзанярський спорт
1964 Інсбрук Австрія Австрія Йозеф Рідер Гірськолижний спорт
1968 Гренобль Франція Франція Ален Кальма Фігурне катання
1972 Саппоро Японія Японія Хідекі Такада Школяр
1976 Інсбрук Австрія Австрія Йозеф Файстмантль та Крістль Гаас Санний спорт
1980 Лейк-Плесід США Сполучені Штати Чарльз Морган Керр Доктор психології
1984 Сараєво Югославія Сандра Дубравчич Фігурне катання
1988 Калгарі Канада Канада Робін Перрі Школярка
1992 Альбервіль Франція Франція Мішель Платіні та Франсуа-Сірілл Гранж Футболіст та школяр із Савойї
1994 Ліллехаммер Норвегія Норвегія Хокон VII Кронпринц Норвегії
1998 Нагано Японія Японія Мідорі Іто Фігурне катання
2002 Солт-Лейк-Сіті США Сполучені Штати Олімпійська збірна США 1980 року Хокей із шайбою
2006 Турин Італія Італія Стефанія Бельмондо Лижні перегони
2014 Ванкувер Канада Канада Вейн Ґрецкі, Катріона Лемей-Доан, Стів Неш,
Ненсі Грін, Рік Хансен
Хокей із шайбою, Ковзанярський спорт, баскетбол,
гірськолижний спорт, паралімпієць
2014 Сочі Росія Росія Ірина Родніна, Владислав Третьяк Фігурне катання, Хокей із шайбою
2018 Пхьончхан Південна Корея Корея Кім Йон А Фігурне катання
2022 Пекін КНР Китай Чжао Цзявен, Дінігір Йіламуцзян Лижні перегони, Лижне двоборство
2026

Виконавиці ролі Олімпійської верховної жриці

[ред. | ред. код]
Марія Нафпліоту (в центрі) під час церемонії запалення олімпійського вогню,
Олімпія, 2008 рік
рік/роки акторка[4]
1936 Кула Пратсіка
1948 Марія Ангелукопулу
1952 Ксантіппі Піхеон-Теологіті
1956-1964 Алека Кацелі
1968-1980 Марія Мосхоліу
1984-1988 Катерині Дідаскалу
1992-1998 Марія Памбукі
2000-2006 Талія Прокопіу
2008 Марія Нафпліоту
2010-2012 Іно Менегакі[5]
з 2014 Катерині Леху

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Булатова Марія Михайлівна (2011). Енциклопедія олімпійського спорту (укр.) . Київ: Оліипійська література. с. 119. ISBN 978-966-8708-14-5.
  2. М. М. Булатова (2011). Енциклопедія олімпійського спорту (укр.) . Київ: Олімпійська література. с. 119—123. ISBN 978-966-8708-14-5.
  3. Вогонь Олімпійських ігор запалено у Лондоні. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 28 липня 2012.
  4. Retrospect of High Priestesses who have lit the Olympic Flame. Архів оригіналу за 8 липня 2010. Процитовано 16 лютого 2010.
  5. Olympic flame for London Games lit in Greece, May 10, 2012, washingtontimes.com. Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 30 вересня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]